СОКИРА (бердиш) БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

 І ось нова сенсація! Зберігся ще один експонат світового значення! Бойова сокира Богдана Хмельницького!

Цей сенсаційний експонат зберігся завдяки старанням кількох поколінь українських патріотів, які врятували зброю, передаючи реліквію з рук в руки. Нині сокира зберігається в надійному місці. Найближчим часом ми спробуємо розповісти про неймовірні пригоди, що відбулися довкола чудесного спасіння і збереження цього символу козацької епохи.

Сподіваємося, розмістимо фото і вкажемо адресу, де зберігається цей експонат. Ми розуміємо, що починається нова міжнародно-шпигунська історія... Можливо відбудеться ще одна книга, фільм, ряд газетних сенсацій...

-На жаль, до нашого часу дійшло дуже мало речей козацької доби, - говорить шеф-редактор журналу "Музеї України" Наталка Іванченко, - Переважна більшість козацьких реліквій зберігається за кордоном. В Швеції (Мазепа), в Польщі (шабля і прапор Сагайдачного), в музеї Кубанського козацтва в США, який нещодавно пограбував російський спецназ (колекція прапорів, булав, документів - в тому числі грамота Катерини про передачу Кубані запорожцям, печатка Січі)... І ось знайшлася сокира Б.Хмельницького в одній з країн Північної Америки...

Ще раз звертаємося до Голови Верховної Ради О.Мороза, Президента В.Ющенка - давайте терміново створимо спецкомісію парламенту з повернення культурних цінностей і Комітет повернення культурних цінностей, який повинен працювати в системі МЗС України! Давайте нарешті реально займемося офіційним процесом повернення культурних цінностей України до державних музейних закладів України! Скільки про це можна писати?

Віктор Тригуб, редактор журналів "Нова Січ" і "Музеї України"

		БЕРДИШ – бойова сокира з довгим держаком і викривленим на зразок півмісяця лезом. Використовували для боротьби з піхотою й кіннотою противника, а також як підставку при стрільбі з вогнепальної зброї. Б. використовувалися українським козаками. Література: П о п е н к о В. Н. Холодное оружие. – М., 1996. – C.38; K w a s n i e w i c W. 1000 slow o broni bialej i uzbrojeniu ochronnym. – Warszawa, 1981. – N.19–20.

Боротьба згаданих українських гербів за першість не є, однак, антагоністичною, тобто боротьбою на знищення, на повну заміну. Герби існують поряд, часто поєднуючись і підтримуючи один одного. Так герб зі Святим Архистратигом Михаїлом спокійно вживався і з «Кушею», і з гербом 3апорізького Війська, і з гетьманськими гербами . Бачимо змінене зображення архангела і на бердиші Богдана Хмельницького, і на його хоругві, з якою гетьман з'явився під Львовом 1665 року, і на козацьких хоругвах у XVІІ та ХVШ сторіччях. 3 руйнуванням Української Козацької держави і перетворенням України на колонію її герб зникає з-посеред європейських державних гербів. Однак після революційних подій 1848 року в ролі всеукраїнського державного герба було прийнято герб Романовичів — 3олотий лев на 6лакитному щиті. Ця функція зберігалась за ним аж до 1918 року, тобто до проголошення УНР і визнання нею державним гербом 3олотого Тризуба на голубому щиті.